неділя, 30 серпня 2015 р.

Комплект "Rustic Summer"

Коли літо підходить до фіналу, чомусь частіше починаєш згадувати його приємні моменти. І, як не дивно, не цьогорічні, а з дитинства... сільського "бубусиного" літа...
І таких моментів безліч... От, наприклад, молоко з пінкою... Ми завжди чатували біля хліва, доки бабуся видоїть корову, аби одразу встромити свої носики до дійниці і сьорбати густу ще тепленьку пінку, яка розмальовувала наші, і без того кумедні мордочки, дивакуватими вусами...

понеділок, 24 серпня 2015 р.

З Днем незалежності!

І у подарунок до свята - ще одна схема обкладинки на паспорт :-)





середа, 19 серпня 2015 р.

Клатч "Макове літо"


Літо вже поступово здає свої позиції... подих осені все більш відчутний холодними ранками.. а я ловлю теплі промені сонця та намагаюся ввібрати його якомога бьільше, аби запастися теплом на зиму :-))

Такі яскраві світлі замовлення дозволяють продовжити літо :-) І я хапаюсь за них, як за рятувальний жилет :-)

 Наступний тиждень у мене буде дуже завантажений, тому публікації, швидше за все, міститимуть лише фото... На всі коментарі відповім після 25 серпня... До зустрічі :-)
Завітаю до Рукодільного кафе :-)

субота, 15 серпня 2015 р.

Серпневі подушки

Чим для вас смакує серпень? Як на мене, то медом та яблуками :-)
Солодким таким. тягучим гречаним медом, кий увібрав в себе всю яскравість літнього сонця. Проте, він не "молодий", як от липовий, наприклад, а вже "досвідчений", вистояний, і тому має значно темніший колір.... майже рудий.... колір серпня :-)
А поряд - розмаїття яблук... червонобоких, зелених, руденьких, рябеньких... над якими постійно кружляють оси, вишукуючи найсмачніші, найсолодші :-)
Саме такі асоціації в мене були під час шиття цього комплекту чохлів на подушки у подарунок Ганний сім'ї, які гостинно приймали нас минулого літа на сонячному Закарпатті :-)
І, думаю, не випадково, Ганна сфотографувала їх саме в серпні :-) Роздивитися більше фото, та посмакувати медовим тортиком зможете на сторінках її блогу (так, тепер Ганна веде блог, тому маєте змогу читати її філософські роздуми та милуватися прекрасними фото)

понеділок, 10 серпня 2015 р.

Гаманець "Яскраве літо"

 Надворі спека, жодної хмаринки, лише легенький вітерець... я насолоджуюсь! Знаю, що більшість знемагає від такої погоди, тому вибачте.... але я, як риба у воді.... точніше, зовсім не у воді :-))) якраз воду я не дуже полюбляю, тому на морі була всього лише раз....
Насправді я вдома, між приготуваннями їжі та роботою над замовленнями, доводиться контролювати хід будівництва... точніше вже нарешті ремонтні роботи, адже власне "будівництво" таки завершилося! :-))

А ще я полюбляю червоний колір.... і в поєднанні з жовтим.... Тому, коли замовили гаманець саме в таких кольорах, я отримала хороший заряд позитиву під час роботи :-)

Ох, і давненько ж я не шила гаманців.... Вже і призабула послідовність процесу :-)) Кишеньки, їх кількість та форма - за бажанням замовниці, вишивка -на мій розсуд


Ви ще пороздивляйтесь, а я піду наїдатися персиками, сушити м'яту та вигадувати нові рецепти :-)



А ще завітаю в Рукодільне кафе



середа, 5 серпня 2015 р.

Клатч "Традиції предків"

 Нещодавно вирішила спробувати новий фасон для клатча - так званий "конверт". Хоча саме конверт він тільки на перший погляд нагадує :-)
 Шився спеціально до сукні замовниці.. орнамент - частина вишивки на самій сукні

А я покажуся з клатчиком та в Арт-Клубі

понеділок, 3 серпня 2015 р.

Чохол для планшета "Літній ранок"

Вона вже прокинулась, але не розплющувала очі... Хотіла трішки послухати... послухати ранок... Тихенько повернулась на скриплячому сітчаному матраці старенького металевого ліжка. Вони з братом завжди сперечались хто на ньому спатиме, адже в кімнаті було ще одне, дерев'яне з матрацом із справжнісінької соломи, покритої грубим полотном.... полотном, яке далекими зимовими вечорами зіткали мозолисті бабусині руки, що постійно пахли теплим молоком... Такий матрац у 21 столітті - справжня дивина, і поспати на ньому - значний привілей... напевно, минулого вечора в суперечці виграв таки брат.

Вона прислухалась, чи після зрадницького скрипу металевої сітки, ніхто не запідозрив її пробудження... На кухні, через сіни, бабуся гриміла банячками, стиха щось мугикаючи. Вона готувала внукам сніданок та та частування для птиці... Окрім десятка дорослих курей на подвір'ї під няглядом та опікою сурової індички дріботіли чверть сотні пухнастих курчаток, більше десятка довгоногих індичат та галасливих каченят... всі вони вже давно прокинулись і здіймали лемент під вікнами, вимагаючи харчів...

Дівчина прислухалася ще... по дорозі торохкотів пустий віз, зрідка поскрипуючи старими колесами... радісно залаяв сусідський пес... напевно, дід Ганонько (як його насправді звати?... Ананій, може...) повернувся з косовиці.
У садку, під вікном кімнати,де вона спала, каченята щойно віднайшли дощову воду у тазику і радісно плюхались... дівчина мимоволі посміхнулася.

Залаяв пес... забряжчав цеп на криниці... хтось діставав воду... напевно, баба Юстина йдучи на город через наше подвір'я вирішила набрати води... Баба Юстина, молодша бабусина сестра,
жила на іншому кінці вулиці, а її город був поряд з нашим, прямо за бабусиною клунею. Тому, коли вона приходила сапати чи полоти, зазвичай проходила через наш двір. У її фартушку завжди були ласощі для нас - червонобокі яблучка з великого садка, чи запашні пиріжки з таємною начинкою, а інколи й кольорові льодяники, які злипалися від спеки у грудку чудернацької форми, і так весело було їх по одному відгризати...

Дівчина знову посміхнулася... вона привідкрила одне око... сонце, що пробивалося крізь мережані фіранки, влаштувало на килимі танець сонячних зайчиків... настав новий ранок... ще один ранок її "бабусиного" літа...пора вставати :-)

А поки ви читали моє маленьке оповідання, я завітала до Віки з Оксаною